Паска з глазур’ю – не українська? Відомий письменник відреагував на сварки в соцмережі.

Напередодні Великодня починається інтерес до традицій святкування, відроджуються спогади і з'являються нові відкриття. Цього року увагу звернула думка, що паски з цукровою глазур'ю не є українською традицією. Про це спершу запитала етнологиня та історикиня Оксана Косміна на своїй сторінці у Facebook. Вона опублікувала картинку, на якій було написано, що традиційною українською паскою є та, що прикрашена тістом, а оздоблення глазур'ю є більше поширеним серед поляків та росіян. На це відреагував письменник, публіцист, історик та блогер Віталій Капранов на своїй сторінці. Він зауважує, що Україна була лідером цукрової промисловості у Європі в XIX столітті, і оздоблення пасок глазур'ю було цілком прийнятно. Капранов закликає не розпалювати суперечки, а прийняти те, що кожна сім'я прикрашає паску по-своєму. Також стверджується, що паска з глазур'ю почала поширюватися з початком XIX століття, коли цукор став доступніший. Спочатку глазур вважалася показником достатку, а потім стала звичайністю. Однак завжди вибирали найкращі продукти для паски - найкраще борошно, родзинки, цукати і яйця. В коментарях думки розділяються, деякі стверджують, що їхні предки ніколи не оздоблювали паску глазур'ю, а інші наводять фотодокази, які підтверджують, що це робилося вже давно. Священники різних конфесій заявляють, що немає нічого поганого в пасці незвичної форми. Цього року паска перестала бути просто символом Великодня і стала полем для кулінарної творчості. У тренді незвичайні форми і оригінальне оздоблення. Наприклад, популярна стала дубайська "волохата" паска. Ця паска здобула популярність в соцмережах та серед гурманів по всьому світу.